Клематис (Clematis) — одна з найвишуканіших та найефектніших декоративних ліан, яка займає особливе місце в українському садівництві. Завдяки пишному та тривалому цвітінню, різноманіттю форм і відтінків, а також здатності швидко оплітати будь-які опори, клематиси стали незамінними елементами вертикального озеленення. Їх вирощують не лише на приватних ділянках, а й у міському середовищі — у парках, біля шкіл, церков, адмінбудівель.
Рід Clematis налічує понад 300 видів і кілька тисяч сортів. Ці рослини належать до родини жовтецевих (Ranunculaceae) і природно поширені в помірному кліматі Північної півкулі. В Україні найбільш поширені крупноквіткові гібриди, а також дрібноквіткові види — клематис виноградолистий, тангутський, фіолетовий та інші. Залежно від сорту, рослина може досягати у висоту від 1,5 до 5 метрів.
Клематиси вражають різноманіттям форм: прості, махрові, напівмахрові квітки з округлими, зіркоподібними або ланцетними пелюстками. Кольорова палітра включає білосніжні, рожеві, фіолетові, бордові, сині та навіть зеленуваті відтінки. Деякі сорти мають ніжний приємний аромат.
Цвітіння клематисів в умовах України триває з травня по вересень, залежно від групи обрізки та кліматичної зони. Одні сорти цвітуть на пагонах поточного року (третя група), інші — на минулорічних (перша група), а деякі — на обох типах пагонів (друга група). Знання цієї особливості є критично важливим для правильної обрізки та формування рослини.
Завдяки декоративним властивостям клематис використовується для:
вертикального озеленення стін, парканів, альтанок;
декору арок, пергол, шпалер;
посадки в контейнерах для балконів і терас;
створення живих екранів і зонування ділянок.
Клематис добре поєднується з трояндами, хмелем, іпомеєю, дівочим виноградом, але також чудово виглядає як соло-рослина. Попри свою витонченість, клематис досить витривалий та довговічний — на одному місці кущ може рости до 20 років.
Правильно вибране місце та якісна підготовка ґрунту — запорука успішного росту та рясного цвітіння клематиса. Ця ліана чутлива до умов середовища, але за належної агротехніки добре почувається в усіх регіонах України — від Полісся до південного степу.
Освітлення. Більшість сортів клематиса надають перевагу сонячним, теплим ділянкам з добрим повітрообміном. Проте в південних областях України (Одещина, Херсонщина, Миколаївщина) бажане легке притінення в полуденні години, щоб уникнути перегріву та вигоряння пелюсток. У тіні клематис зростає, але цвіте слабше й пізніше.
Захист від вітру. Клематис чутливий до протягів, особливо навесні. Найкраще висаджувати його біля стіни, огорожі, між кущами — там, де є природний захист від вітру. Водночас слід передбачити опору або направлення для ліани.
Ґрунт. Ідеально підходить пухкий, добре дренований суглинок з нейтральною або слабколужною реакцією (pH 6,5–7,5). Кислі ґрунти клематис переносить погано — листя жовтіє, пагони слабшають. У таких випадках проводять вапнування доломітовим борошном або золою.
Підготовка посадкової ями. Глибина — щонайменше 60 см, ширина — близько 50 см. На дно кладуть дренаж (биту цеглу, щебінь, керамзит), потім шар родючої суміші: садова земля, перегній, пісок і суперфосфат (100 г) у співвідношенні 2:1:1. Також можна додати золу й кісткове борошно.
Посадка. Найкращий час — весна (квітень–травень) або рання осінь (вересень). Саджанець із відкритим корінням обрізають до 2–4 вузлів, коріння розправляють, заглиблюють на 5–10 см нижче кореневої шийки (це стимулює ріст нових пагонів). Рослини в контейнерах можна висаджувати з травня по вересень.
Відстань між рослинами — 80–100 см. Після посадки кущ рясно поливають і мульчують торфом або перегноєм.
Опора. Обов’язково встановлюється під час посадки. Це може бути металева арка, дерев’яна решітка або пластикова сітка. Опора має бути не товстішою за 2 см у діаметрі, щоб пагони могли обвиватися. Висота — від 1,5 м.
Догляд за клематисом вимагає регулярності, особливо у перші роки після посадки. Основні заходи включають полив, розпушування, мульчування, підживлення, формування куща та обрізку. Грамотна агротехніка — запорука сильного розвитку рослини й рясного цвітіння.
Полив. Клематис не витримує тривалої посухи, особливо в період активного росту та бутонізації. У квітні–травні його поливають 1–2 рази на тиждень (5–10 л води на кущ). У спекотне літо — 2–3 рази на тиждень. Найкраще використовувати теплу відстояну воду та поливати вранці або ввечері.
Розпушування та мульчування. Після кожного поливу ґрунт слід розпушити, уникаючи пошкодження коренів, що розташовані близько до поверхні. Щоб утримати вологу й уникнути перегріву, землю навколо куща мульчують торфом, корою, перегноєм або скошеною травою.
Підживлення. Клематис дуже вдячний на добрива. Схема:
ранньою весною: аміачна селітра або сечовина (20–30 г на 10 л);
перед цвітінням: комплексне добриво з фосфором і калієм;
у період цвітіння: органічні добрива кожні 2 тижні (настій трав, пташиний послід у розведенні);
після цвітіння: суперфосфат і зола для підготовки до зими.
Обрізка — один із найважливіших етапів догляду. Всі сорти клематиса поділяють на три групи:
Перша група — цвіте на пагонах минулого року (Clematis alpina, montana). Обрізка мінімальна — видаляють лише слабкі чи пошкоджені гілки після цвітіння.
Друга група — цвіте як на старих, так і на нових пагонах (гібриди Nelly Moser, The President). Проводиться помірна обрізка: пагони вкорочують до сильних бруньок на висоті 50–100 см.
Третя група — цвіте тільки на пагонах поточного року (Jackmanii, Viticella). Обрізка — майже повна, залишають 2–3 вузли над рівнем ґрунту (20–30 см).
В умовах України найпопулярнішими є сорти третьої групи — за рясне цвітіння й простоту догляду.
Клематис — досить витривала рослина, але за несприятливих умов може постраждати від хвороб і шкідників. Також дуже важливо правильно підготувати кущ до зими, особливо в північних і центральних регіонах країни.
Основні хвороби:
В’янення (вілт) — різке в’янення пагонів без видимих причин. Викликається грибком, що проникає через корені. Заходи: обрізка до здорових тканин, обробка «Фундазолом» або «Превікуром».
Борошниста роса — білий наліт на листі, з’являється при вологій та жаркій погоді. Обробка: «Топаз», содовий розчин, настій часнику.
Сіра гниль — бурі плями на листі й квітках. Запобігає регулярне мульчування та провітрювання.
Профілактика: правильний полив, обробка фунгіцидами, дренаж, санітарна обрізка.
Шкідники:
Попелиця — уражує молоді пагони. Борються з нею «Фітовермом», настоєм золи, часнику.
Павутинний кліщ — ознаки: плями на листі, павутина. Обробка: акарициди, підвищення вологості повітря.
Слимаки — пошкоджують молоді пагони. Використовують мульчу з хвої, золу, пивні пастки.
Зимівля. У південних регіонах України клематис часто зимує без укриття. У центральних і північних областях обов’язково укривати сорти 1-ї та 2-ї груп.
Схема:
Провести обрізку згідно з групою.
Обробити кущі розчином мідного купоросу.
Замульчувати кореневу шийку торфом, перегноєм або листям.
Пригнути пагони до ґрунту, укрити ялиновим гіллям, агроволокном або коробом.
Укриття знімають навесні після проходження заморозків.
Клематис розмножують поділом куща, живцюванням, відводками або (рідше) насінням. Вибір методу залежить від сорту та мети.
Поділ куща — навесні або восени. Викопують дорослу рослину (3–5 років), ділять кореневу систему з пагонами та висаджують окремо.
Живцювання — навесні або влітку. Нарізають пагони з двома вузлами, обробляють стимулятором та вкорінюють у торф’яно-піщаній суміші. При температурі +20…+25 °C укорінення відбувається за 3–4 тижні.
Відводки — навесні нижній пагін пригинають до землі, присипають ґрунтом. Через рік відділяють від материнського куща.
Декоративне використання:
як соліст або фон у квітнику;
для арок, пергол, шпалер, фасадів;
для ширм, зонування ділянки;
у контейнерах на балконах і терасах.
Чудово поєднується з трояндами, гортензіями, бузиною, хвойними.
Висновок: клематис — це вишукана, витривала декоративна ліана, що чудово підходить для українського клімату. За правильного догляду вона буде рясно цвісти все літо й прикрашати сад десятиліттями.
-220x275.jpg)
-220x275.jpg)
-220x275.jpg)
