Бальзамін – це декоративна трав'яниста рослина, яка належить до родини Бальзамінові. Завдяки яскравим квітам і невибагливості до умов вирощування він здобув популярність серед садівників України. У народі рослину часто називають «Ванька мокрий» через її здатність виділяти крапельки вологи на краях листя або «недоторка» через особливість дозрілих плодів вибухати при найменшому дотику, розкидаючи насіння.
Бальзамін представлений як однорічними, так і багаторічними видами. Його висота може варіюватися від 20 до 70 см, а інколи й більше, залежно від сорту. Стебла соковиті, ламкі, листя – ланцетоподібне або овальне, із зубчастими краями, забарвлення може варіюватися від світло-зеленого до темно-бордового. Квіти бувають простими або махровими, з широкою палітрою відтінків – білими, рожевими, червоними, помаранчевими, бузковими.
В Україні бальзамін вирощують як кімнатну або садову рослину. Він віддає перевагу теплому, помірно вологому клімату і добре росте у відкритому ґрунті, у контейнерах, кашпо або вазонах. У відкритий ґрунт його висаджують навесні, коли встановлюється стабільна тепла погода, а при вирощуванні в кімнатних умовах він може радувати цвітінням протягом усього року.
Особливість бальзаміну – його здатність рясно й тривало цвісти. При належному догляді рослина може радувати квітами з травня до перших осінніх заморозків. Однак у закритих приміщеннях період цвітіння можна продовжити, забезпечивши відповідний догляд і освітлення.
Посадка бальзаміну залежить від способу вирощування – у відкритому ґрунті або в горщиках. В Україні найкращий період для висаджування у відкритий ґрунт – кінець травня або початок червня, коли мине загроза нічних заморозків.
Для посадки обирають добре освітлене або напівзатінене місце. Прямі сонячні промені можуть викликати опіки на листі, тому найкраще місце – під деревами або біля чагарників, які створюють легку тінь. Якщо рослину висаджують у горщики або вазони, їх можна переміщати залежно від погодних умов.
Бальзамін любить пухкі, родючі, добре дреновані ґрунти. Перед посадкою рекомендується підготувати ґрунт, змішавши садову землю з торфом, перегноєм та піском у рівних пропорціях. Якщо ґрунт важкий, потрібно додати більше піску для кращого дренажу.
Посів насіння починають ще взимку або ранньою весною, щоб до моменту висадки у відкритий ґрунт рослини зміцніли. Насіння розподіляють по поверхні вологого субстрату та злегка присипають землею. Оптимальна температура для пророщування – +20…+22°C. Паростки з’являються через 10–14 днів. Як тільки вони підростуть до 1,5–2 см і з’явиться 2–3 справжніх листки, їх пікірують у окремі ємності.
Розсаду висаджують на відстані 25–30 см одна від одної. Коренева система бальзаміну чутлива, тому пересадку потрібно проводити обережно, методом перевалки, зберігаючи земляний ком.
Догляд за бальзаміном нескладний, але для пишного цвітіння необхідно дотримуватися кількох правил.
Полив має бути регулярним, але помірним. Бальзамін не переносить пересушування ґрунту, але і надлишок води може викликати загнивання коріння. У спекотні періоди поливати рослину потрібно щодня, у дощові періоди – скоротити кількість вологи. Кімнатні рослини поливають після підсихання верхнього шару ґрунту.
Рослина добре реагує на підживлення. У період активного росту та цвітіння (з травня по вересень) рекомендується використовувати комплексні добрива для квітучих рослин кожні два тижні. Восени та взимку підживлення скорочують або припиняють.
Розпушування ґрунту допомагає забезпечити доступ кисню до кореневої системи, а мульчування зберігає вологу і перешкоджає росту бур'янів.
Формування куща проводять шляхом прищипування верхівок молодих пагонів, що стимулює розгалуження і робить кущ більш пишним. Також необхідно своєчасно видаляти зів’ялі квіти, що подовжує період цвітіння.
Бальзамін можна розмножувати насінням або живцями. Живцювання – найшвидший спосіб отримати нові рослини. Для цього з дорослої рослини зрізають верхівкові живці довжиною 5–7 см, які поміщають у воду або відразу висаджують у вологий ґрунт. Через 10–14 днів з’являються корені, після чого рослину пересаджують у постійне місце.
Насіннєвий спосіб розмноження дозволяє отримати багато нових рослин, але вони можуть дещо відрізнятися від материнської за кольором і формою квітів.
Попри стійкість бальзаміну, він може піддаватися нападам шкідників, таких як павутинний кліщ, попелиця, білокрилка. При перших ознаках ураження рослини обробляють мильним розчином або інсектицидами.
Загнивання коренів найчастіше виникає через надмірний полив або поганий дренаж. У таких випадках необхідно скоротити полив і забезпечити хороший відтік води.
Борошниста роса та сіра гниль – грибкові захворювання, які можуть вражати рослину у разі надмірної вологості та поганої циркуляції повітря. Для профілактики необхідно уникати перезволоження та регулярно оглядати рослини.
При правильному догляді бальзамін радуватиме рясним цвітінням і стане чудовою прикрасою саду або оселі.
